ППШ (Пістолет-пулемет Шпагіна) (ХД 711) Макет масогабаритний

Комплектація: - ММГ ППШ - магазин (диск) - ремінь -документ 7,62-мм пістолет-кулемет зразка 1941 року системи Шпагіна (ППШ) — радянський пістолет-кулемет, розроблений 1940 року конструктором Г.С. Шпагінним і прийнятий на озброєння Червоної Армії 21 грудня 1940 року. ППШ був основним пістолетом-кулеметом радянських озброєних сил у Великій Вітчизняній війні. Після закінчення війни, на початку 1950-х років ППШ був знятий з озброєння радянської Армії й поступово замінений автоматом Калашникова, кілька довше він зберігався на озброєнні тилових і допоміжних підрозділів, частин внутрішніх сил і залізничних воїнів. На озброєнні підрозділів венонізованої охорони був щонайменше до середини 1980-х років. Також, у післявоєнний період ППШ у чималій кількості постачається в дружні до СРСР країни, тривалий час перебував на озброєнні армій різних держав, використовувався нерегулярними формуваннями та впродовж ХХ століття застосовувався озброєних конфліктів у всьому світі. ППШ являє собою автоматичну ручну вогнепальну зброю, призначену для ведення вогню окресленими й одиночними пострілами. Автоматика працює за схемою використання відбою з вільним затвором. Світиться із заднього шептала (закрив перед пострілом міститься в крайньому задньому положенні, після спуску він йде вперед, досилає патрон, наколювання капсуля виробляється в момент завершення досилання), затвор у момент пострілу не фіксується. Така схема часто використовується під час розроблення пістолетів-пулеметів. За всієї своєї простоти, таке рішення вимагає використовувати масивний закрив, що збільшує загальну масу зброї. Крім того, зброя, що використовує таку схему перезаряджання, може вистрілити внаслідок сильного удару (наприклад, у разі падіння), якщо від удару закрив із крайнього переднього (нефіксованого) положення відкотиться за напрямним далі вікна подавання патронів магазина або з крайнього заднього — зірветься зі стопора. Ударно-спусковий механізм допускає ведення стрільби окресленими й одиничними пострілами, з відкритого закриву. Ударник розміщений нерухомо в дзеркалі затвора. Льодяник розміщується всередині спускової скоби, перед спусковим гачком. Запобіжник являє собою повзунк, розташований на ручці зведення затвора. Запобіжник у ввімкненому стані замикає затвор у передньому або задньому положенні. Як і ППД, ППШ має дульну коробку, злиту зі шкіркою дула, закрив із запобіжником на ручці зведення, перекладач вогню в спусковій скобі перед спусковим гачком, перекидний приціл і дерев'яну ложу. Але водночас ППШ істотно технологічніше: точне механічне оброблення потребує тільки дуло, закрив був виготовлений на токарному верстаті з подальшим грубим фрезеруванням, а майже всі інші металеві деталі можуть виготовлятися штампуванням. Дульне гальмо-компенсатор являє собою витичну вперед за дульний зріз частина кожуха дула (скошена пластина з отвором для проходження кулі, з боків від якої у кожусі є наскрізні вікна). Завдяки реактивній дії порохових газів під час пострілу дульне гальмо-компенсатор неабияк зменшує відбій і «задирання» дула вгору. Ложа виготовлялася з дерева, переважно з берези. Прицільні пристосування спочатку складаються з секторного прицілу та нерухомої мушки. Пізніше був введений перекидний L-подібний цілик для стрільби на 100 і 200 метрів. ППШ-41 спочатку комплектувалися барабанними магазинами від ППД-40 місткістю 71 патрон. Але оскільки барабанні магазини в бойових умовах показали себе ненадійними, зайвими та дорогими у виробництві, до того жusувалися ручне індивідуальне припасування під кожен конкретний пістолет-кулемет, вони були замінені на розроблені в 1942 року коробчасті вигнуті магазини місткістю 35 патронів. Типовий для масових пістолетів-пулеметів простий УСМ з поворотно-боєвою пружиною, ударник жорстко закріплений у затворі, бойовий звод розташований на затворі. Є перекладач, що дає змогу вести окремий або автоматичний вогонь. Запобіжник блокує рух затвора. 1940 року Наркомат озброєння дав технічне завдання збройовникам на створення пістолета-пулемета, близького або більшого за тактико-технічним характеристикам пістолет-кулемет ППД-34/40, але більш технологічного та адаптованого до масового виробництва (зокрема на неспеціалізованих машинобудівних підприємствах). До осені 1940 року на розгляд були представлені конструкції пістолетів-пулеметів Г.С.Шпагіна і Б.Г.Шпотальної. Перший ППШ був виготовлений 26 серпня 1940 року, у жовтні 1940 року була виготовлена випробувальна партія — 25 штук. Наприкінці листопада 1940 року, за результатами полігонних випробувань і технологічної оцінки висунутих до огляду зразків ППШ був рекомендований до прийняття на озброєння.