АК-47 (Автомат Калашникова калібру 7,62 мм) Макет масогабаритний

Комплектація: - ММГ АК-47 - магазин - шомпол - ремінь -документ 7,62-мм автомат Калашникова (АК) — автомат, прийнятий на озброєння в СРСР 1949 року; індекс ГРАУ — 56-А-212. Був сконструйований 1947 року Михайловівич Калашниковим. АК і його модифікації є найпоширенішою стрілечною зброєю у світі. За наявними даними, до цього типу (включно з ліцензійними та неліцензійними копіями, а також сторонніми розробками на базі АК) належить до 1/5, що всього мається на Землі стріликової вогнепальної зброї. За 60 років було випущено понад 70 мільйонів автоматів Калашникова різних модифікацій. Вони складаються на озброєнні 50 іноземних армій. Головний конкурент автоматів Калашникова — американська автоматична гвинтівка М16 — була вироблена в кількості приблизно 10 мільйонів штук і полягає на озброєнні 27 армій світу. На думку багатьох експертів, АК є еталоном надійності та простоти обслуговування. На основі 7,62-мм автомата Калашникова створене сімейство бойової та цивільної стрілецької зброї різних калібрів, включно з автоматами АКМ і АК74 та їхніми модифікаціями, ручною кулеметом Калашникова, карабіни та гладкодульні рушниці «Сайга» та інші, зокрема за рубежом СССР. Відправною точкою робіт зі створення автомата для радянських озброєних сил стало наступне 15 липня 1943 року мовлення Технічної ради у разі Наркомату оборони СРСР, на якому за підсумками вивчення трофейного німецького автомата MKb.42 (H) (прототипу майбутнього StG-44) під перший у світі масовий проміжний патрон 7.92 mm Kurz калібру 7,92 × 33 мм, а також постачанням ленд-лізу американського самозарядного карабіна M1 Carbine, була відзначена велика важливість нового напряму в збройовій думці та поставлена питання про потребу термінової розробки свого «зменшеного» патрона, аналогічного німецькому, а також зброї під нього. Перші зразки нового патрона були створені ОКБ-44 вже за один місяць після наради, а його досвідчено-промислове виробництво почалося в березні 1944. Показово, що ні вітчизняних, ні західними дослідниками не було знайдено жодного реального підтвердження наявному один час ходіння версії, що голосувала, що цей патрон був повністю або частково скопійований з більш ранніх німецьких досвідчених розробок (називали, зокрема, патрон фірми Geco калібру 7,62×38,5 мм). Невідомо навіть те, чи була радянська сторона в курсі таких розроблень чи ні. У листопаді 1943 року креслення та специфікації на новий 7,62-мм проміжний патрон конструкції Н. М. Елізарова і Б. В. Семіна були розіслані за всіма організаціями, які беруть участь у розробленні нового комплексу зброї. На цьому етапі він мав калібр 7,62×41 мм, але згодом був перероблений, причому дуже суттєво, у процесі чого калібр був змінений на 7,62×39 мм. Наприкінці 1947 року Михайл Тімевич був відкомендований в Іжовск, де було вирішено почати виробництво автомата. За результатами переможних випробувань перших партій автоматів, випущених усередині 1948 року, всередині 1949 року два варіанти автомата Калашникова приймаються на озброєння під позначеннями «7,62-мм автомат Калашникова» і «7,62-мм автомат Калашникова з складаним прикладом» (покращені позначення — АК і АКС відповідно). У 1949 р. за створення автомата М. Т. Калашників отримав Сталінську премію I ступеня. Розібрані автомати: зверху — M16, знизу — АКМС Автоматика АК працює завдяки відведенню порохових газів через верхній отвір у стінці каналу дула: Автомат складається з таких основних частин і механізмів: - дуло зі дуловою коробкою, прицільними пристосуваннями та прикладом; - віднімна кришка дулової коробки; - затворна рама з газовим поршнем; - затвор; - поворотний механізм; - газова трубка з дуловою накладкою; - ударно-спусковий механізм; - цівка; - магазин; - штык. Усього в АК приблизно 95 деталей.